На простому хімічному досвіді розглянемо так званий процес міднення металевих виробів, мідь має здатність осідати на металевій поверхні. Для проведення експерименту потрібно:
чверть склянки оцту;
кухонна сіль (зовсім небагато, на кінчику чайної ложки);
харчова сода;
скляна банка;
шматок товстого мідного дроту;
залізний цвях.
Монети, які ми вважаємо мідними, не підійдуть для проведення досвіду, адже вони виконані не з чистої міді, а з алюмінієвої бронзи (сплав алюмінію та міді) або стали покритою латунню (сплав на основі міді та цинку, іноді ще й інших металів). Мідь дуже м’який метал, тому робити монети із чистої міді недоцільно, адже така монета швидко прийде в непридатність.
Отже, після такого ліричного відступу, перейдемо безпосередньо до хімічного досвіду перетворення залізного цвяха на мідний. Наливаємо оцет у банку і туди ж додаємо сіль, перемішуємо. Після цього поміщаємо в банку мідний дріт хвилин на 10. Тим часом добре очистимо цвях содою і помістимо його в банку. Чекаємо ще хвилин на п’ятнадцять. Ми бачимо, що цвях покрився міддю, а поверхня дроту стала чистою та блискучою.
Розберемо тепер хімію досвіду. Відбувається реакція оцту (оцтової кислоти) з міддю, внаслідок чого утворюється ацетат міді (мідна сіль оцтової кислоти). Після цього відбувається заміщення міді залізом у цій солі, а мідь, що звільнилася, осідає на поверхні цвяха.